Виявляється пройшов рік з того дня, коли у нашій сім'ї з'явився Ромчик ))) РІК!!! Він так швидко пролетів, що я й оглянутись не встигла ) Інколи кажуть, що перший рік дитини для мами тягнеться найдовше, а для мене - дуже швидко. Я радію кожному дню з цим малим чудом, навіть не уявляю як жили без нього ) Було по різному: щастя його першої усмішки, годування, яке заспокоює нас обох, спільне розглядання малюнків у книжках, дурачення і сміх на цілу хату... але й були сльози і його і мої, і думки на зразок - "я найгірша мама в світі"(думаю всі через таке проходять), і ще... ще сум коли він виростає з улюблених штаняток і бодіків, бо розумієш, що час летить і його не повернути... Саме тому намагаюсь ловити момент сьогодні і насолоджуватись його компанією, бо розумію, що Ромчик виросте і буде школа, друзі, своя сім'я, а ці дні разом ніщо не замінить )
