Montenegro ))

Привіт )) Вирішила поексперементувати і писати пости кожен день протягом відпустки )) Согодні перший день і перший пост )) Ми з Андрієм та друзями в Чорногорії )) країна просто призначена для відпочинку )) тому ми сюди і приїхали вдруге )) Я спробую передати красу цієї країни, на скільки зможу )) Забігаючи наперед скажу, що я в захваті від неї )) Сьогодні все почалось з посадки на літак у новому терміналі Львівського аеропорту(треба відмітити, що наш новий термінал схожий на світові аеропорти, а я їх бачила не мало )))

Sunny day )))

Сьогодні був фантастичний сонячний день )) після тижня дощів і холоду він був таким довгоочікуваним ))
Я встигла зробити багато корисних справ, а крім того пройшлась по магазинчиках, зробила кілька приємних покупок, якими я дуже задоволена )) прогулялась пішки з центра міста у свій Залізничний район (погода була сприятлива ))) а ще... а ще пересадила кілька вазонів, яким уже давно було тісно у своїх горщиках (

At home

Цілий тиждень лив дощ... здавалось він ніколи не закінчиться...  виглядало так, ніби за вікном не кінець літа, а кінець осені, десь місяць листопад (( Я закутувалась у теплий плед і пила гарячий шоколад... слухала Keiko Matsui... і читала )

Сподіваюсь вихідні і наступний тиждень будуть теплішими, бо так хочеться вибратись на вихідні за місто.

Рідне місто

Привіт...
Осіння погода за вікном навіює на мене ностальгію... це вона спонукала мене написати цей пост про минулі вихідні, які ми з Андрієм провели у рідному Бучачі, що на Тернопільщині.
Я дуже люблю це містечко, тут пройшли мої шкільні роки, тут я ходила в художню школу ) тут приєдналась до спільноти "Марійська Дружина"(про неї я обв'язково розповім у одному з майбутніх постів), тут зустріла свої перших друзів, з якими дружу і сьогодні )) Але найголовніше те, що тут мене завжди чекає Мама ))

Коли приїжджаю сюди мене огортає спокій, тут так тихо і затишно порівняно зі Львовом, де я зараз живу. Тут по душевному тепло ) і ніхто нікуди не спішить, саме тут я відпочиваю морально...

Наша хата стоїть на вершині гори, а з вікна відкривається дуже красивий вид на центр міста, та що тут казати, варто поглянути ))

Зарваниця

Привіт ))
Сьогодні вирішила поділитись своїми відчуттями і переживаннями з недавньої мандрівки до чудотворного місця - Зарваниці. Можливо ви чули про це надзвичайне село, де сталось об'явлення Матері Божої. Історія цього унікального місця сягає часів, коли на Україну здійснювали свої напади турки і татари. Так от, рятуючись від одного з таких ворожих наступів, киівський  монах дістався земель Галицького Поділля, де впав знесилений і заснув. Прокинувся він зранку від яскравого світла, що йшло від ікони Діви Марії з Ісусом Христом на руках, а з під землі пробивалось джерело цілющої води. Монах вирішив заснувати тут обитель в знак своєї подяки до Господа. З того часу пройшло не одне століття, Зарваниця міняла свій образ у різні часи: за часів правління радянської влади її обгороджували колючим дротом з електричним струмом, чудотворне джерело засипали камінням, стріляли у людей, які збирались тут на молитву(очевидцем цих подій була моя Мама і це було дуже страшно), а зараз тут височіє величний собор. Мільйони людей приходять сюди за сціленням, приносять свої страждання і болі, благаючи Пречисту про допомогу і Вона нікого не відпускає з порожніми руками ) бо і на сьогоднішній день тут стаються зцілення, треба тільки вірити, що Вона допоможе. Шкода, що не всі люди вірять у це, але я знаю зі свого власного досвіду, що все, що я тут просила було мені подаровано Господом.

Щороку я стараюсь прийти сюди на прощу, тобто пішки(хоча це і не дуже далеко, я з маленького містечка Бучач, що за 24 кілометри від Зарваниці). Йду сюди, щоб подякувати за ті ласки, якими Матір Божа нас обдаровує, за те, що я маю зараз, перепросити Бога за свої проступки перед Ним і завжди несу свої прохання... Цього року мандрівку до Зарваниці розділив зі мною Андрій )) Господь посприяв тому, що вночі, коли ми виходили з дому і протягом усієї подорожі не було дощу, отже ми могли торувати свій шлях без перешкод ))