Виявляється пройшов рік з того дня, коли у нашій сім'ї з'явився Ромчик ))) РІК!!! Він так швидко пролетів, що я й оглянутись не встигла ) Інколи кажуть, що перший рік дитини для мами тягнеться найдовше, а для мене - дуже швидко. Я радію кожному дню з цим малим чудом, навіть не уявляю як жили без нього ) Було по різному: щастя його першої усмішки, годування, яке заспокоює нас обох, спільне розглядання малюнків у книжках, дурачення і сміх на цілу хату... але й були сльози і його і мої, і думки на зразок - "я найгірша мама в світі"(думаю всі через таке проходять), і ще... ще сум коли він виростає з улюблених штаняток і бодіків, бо розумієш, що час летить і його не повернути... Саме тому намагаюсь ловити момент сьогодні і насолоджуватись його компанією, бо розумію, що Ромчик виросте і буде школа, друзі, своя сім'я, а ці дні разом ніщо не замінить )
Думаю, кожна мама пам'ятає першу усмішку дитини, першу біль-менш свідому забаву дитини іграшкою, перший зубчик, перше знайомство з дорослою їжею, ось так це було у нас )))
Спочатку, я нервувала, а потім заспокоїлась ))) на все прийшов свій час.
Андрію було надзвичайно приємно почути перше "тата" ))) Доречі, ми з чоловіком навіть не уявляли скільки позитиву і любові приносить в сім'ю дитина. А знаєте чому? Тому, що вона чиста і її емоції та почуття найчистіші, бо найперші )
Кажучи просто - Ми щасливі разом )
Немає коментарів:
Дописати коментар