Мама ...

Привіт, Народ )))
... знаю, знаю, мене не було тут досить давно. Думаю, причина моєї відсутності всім, або майже всім, давно відома - наше чудо Ромчик ) Час летить страшенно швидко і сьогодні йому п'ять місяців )))

Довго думала як починати і про що писати цей пост, але всі слова були не такі, бо стан чи статус - Я мама - не можливо описати, його треба відчувати...  Чесно кажучи, раніше, я не замислювалась над тим, як воно - бути мамою. Просто знала, що моя мама - це людина, якій я повністю довіряю, яка розрадить мене у важку хвилину і щиро порадіє зі мною у моменти успіху, яка завжди допоможе. Для мене мама - друг, порадник, який не завжди зі мною погоджуєт ься тільки тому, що я її дитина. Принаймні, так я відчуваю свою маму. ... але бути мамою молого чуда - це трохи інше відчуття ) Так, мені хочеться, щоб дитина мені довіряла, щоб він знав, що я радію кожному його, навіть найменшому, досягненню, що підтримаю у невдачі.

Для мене бути мамою - це...
... коли ти готовий віддати все заради однієї його посмішки...
... коли ти можеш годинами дивитись на нього, а він спокійно сопе увісні...
... коли він плаче і ти плачеш разом з ним, бо не знаєш причини його неспокою...
... коли ти прокидаєшся після безсонної ночі, і здається не зможеш підвестись, а він спішить дарувати тобі свою надзвичайну посмішку і у тебе, незнати звідки, беруться сили на те, аби підскочити з ліжка так ніби і не було тої втоми, взяти його на руки з посмішкою і словами "Доброго ранку, Сонечко )"...
... коли ти бавишся з ним і не можеш відірватись, хоча знаєш, що тебе чекає гора роботи, яку замість тебе ніхто не зробить...
... коли він радіє, що тато пийшов з роботи і проситься до нього на руки...
... коли він із здивуванням розглядає татову щетину )...
... коли він солодко засинає біля тебе...
... коли ти бавишся з ним і обоє регочете на цілу хату...
... коли він неспокійний і проситься на руки, а як тільки візьмеш - одразу заспокоюється...
... коли ти радієш кожному його досягненню...
... коли ти не хочеш випускати його з рук, бо він такий милий і солодкий)))...
... коли його речі стають замалими, бо він так швидко росте ) і час не зупинити...
... коли він уважно злухає як я читаю йому казку і коли висловлює своє незадоволення, бо йому набридло )...
... коли вивчає світ навколо...
... коли він самостійно перевертається зі спини на животик і тягнеться за улюбленою іграшкою...
... коли...
Таких "коли" можна перерахувати мільйон, або й більше. У кожного якось по своєму проявляється материнство - тому і діти у нас різні, але щось спільне є у кожного з нас. А які особливі "коли" у вас? Поділіться )

Частом мене питають, чи я не скучаю в декреті, а я відповідаю - ні, бо з Ромчиком кожен день новий ) кожного дня стаються нові відкриття - такий світ мам ))) А ще, доволі часто, питають як я там сама, коли чоловік на роботі, а я кажу -  я не сама, я з Ромчиком, який мені у всьому допомагає )))

Дитина приносить море радості в сім'ю, море нових позитивних, незнаних досі, емоцій і відчуттів )))

Скоро чекайте нові пости, та фото-пости, постараюсь з'являтись тут частіше )))