Осіння погода за вікном навіює на мене ностальгію... це вона спонукала мене написати цей пост про минулі вихідні, які ми з Андрієм провели у рідному Бучачі, що на Тернопільщині.
Я дуже люблю це містечко, тут пройшли мої шкільні роки, тут я ходила в художню школу ) тут приєдналась до спільноти "Марійська Дружина"(про неї я обв'язково розповім у одному з майбутніх постів), тут зустріла свої перших друзів, з якими дружу і сьогодні )) Але найголовніше те, що тут мене завжди чекає Мама ))
Коли приїжджаю сюди мене огортає спокій, тут так тихо і затишно порівняно зі Львовом, де я зараз живу. Тут по душевному тепло ) і ніхто нікуди не спішить, саме тут я відпочиваю морально...
Наша хата стоїть на вершині гори, а з вікна відкривається дуже красивий вид на центр міста, та що тут казати, варто поглянути ))
В дитинстві я кожного дня спостерігала як на місто опускаються сутінки і засвічуються ліхтарі... це відчуття не можливо передати словами...
Крім того, створювати затишок у рідному домі Мамі допомагає кицька - Анфіса )) чудове і лагідне створіння, яке страшенно любить Маму ))
Так хочеться додму, там зараз цвітут флокси і нагадують про дитинство...
Це тільки перший пост про рідне місто, у наступних я розповім більше ))
Немає коментарів:
Дописати коментар