Гарвард та МІТ - які вони?

Всім гарного весняного ранку ))

Прийшла сюди понабридати вам своїми старими фото з Бостона ))) вірніше навіть не з Бостона, а з Кембріджу та околиць, бо сьогодні покажу вам трохи Гарвад, МІТ та Атлантичний океан. Щоб краще роздивитись фото - варто на неї клікнути і буде вам щастя у великому розмірі ;)

Почнемо з Гарварду )

Сказати, що він мене аж надто вразив - не скажу, якби не знала, що то Гарвард, то з упевненістю би твердила, що Чернівецький Університет виглядає гарніше ;)

Хоча, свій шарм та особливий студентський дух все таки у Гарварді присутній.

Варто написати, що тут дуже багато американізованих індусів та індусок, тобто таких, батьки яких колись приїхали в Штати, а самі вони вже народились американцями. Також багато азіатів. Напевне індусів та азіатів більше у Гарварді ніж американців ( Доречі, індуски та азіатки виглядають гарніше американок, може тому, що вони інші.
Так виглядає їх студ-містечко, зокрема гуртожитки. Нажаль, українські з ними не порівняєш...

Звичайно була кава, ой ні не кава, цього разу чай зі спеціями ) щоб зігрітись )

Ось так ми собі з Андрієм погуляли, попросили, щоб нас зазнимкували на пам'ять, тай поїхали у сусідній МІТ ))) 

МІТ вразив мене набагато більше.

Погулявши коридорами відчуваєш себе мурашкою )

Було цікаво, а ще ми ледь не застрягли у ліфті в МІТ ((( відчуття не з приємних ( Ми з чоловіком просто не можемо без пригод )
Так виглядає зимовий газон на подвір'ї МІТ ( звісно ж ніхто не лежить на ньому )))

Тепер час для Атлантики )

Океан завжди був у моєму віш лісті, ну але влітку, а не зимою, коли температура повітря мінус 13 градусів за Цельсієм ( Чомусь чоловік вирішив інакше і після відвідин сказав, що я можу поставити галочку у своєму списку, бо на океанському пляжі була ))) 
Навіть за такої погоди Атлантика виправдала мої сподівання ) Я якась дуже морська людина - як тільки потрапляю до трохи більшої водойми ніж озеро тішусь як мала дитина ))) Нічого не можу з тим зробити (

Вода біля берега замерзла, утворивши химерні візерунки. І ракушки... я мала їх збирати... вони такі величезні... я просто не могла їх там залишити ))) Правду кажучи, навіть зважаючи на те, що я прожила половину свого дитинства за триста метрів від моря (можна сказати майже на пляжі), такі великі ракушки на пляжі я бачила вперше )))

Все, не буду більше вас сьогодні мучити - всім гарного дня )) Сподіваюсь, я не заморозила вас зимовими фото )

P.S. Буде ще один пост про Бостонські музеї та ще трохи океану (ну мала я вже ним натішитись - не кожен день бачу ;))