четвер, 6 вересня 2012 р.

Montenegro, Day 7 ))

Привіт, усім, чи скоріше, доброї ночі ))
Середа відзначилась поїздкою в місто Цетинье та на гору Ловчин, яку ми здійснили завдяки Сергію ))
Розкажу трохи детальніше про ці місця.
Містечко Цетинье розташоване високо в горах і щоб до нього добратись ми проїхали по вузькому серпантину доріг з  яких відкриваються дивовижні краєвиди на Будву та гори )) кілька разів ми зупинялись, щоб зафіксувати їх на камеру ))




Єдине, що не радувало око - це величезні купи сміття прямо на місці паркінгу за кілька кілометрів від Будви (( сумне видовище: смітники на фоні Адріатичного моря...


Цетинье - це колишня столиця Чорногорії. Саме місто нічим не примітне, окрім того, що тут в одній з церков, за віруваннями, зберігається рука Івана Хрестителя. Виглядає як будь-яке наше районне містечко, дуже часто зустрічаються пережитки невдалої спроби побудувати соціалістичне суспільство (( Чесно кажучи, я чекала чогось більшого. Єдине, що мене здивувало - тут, в горах, вже спражня осінь, листя жовкне і опадає, шуршить під ногами, одним словом краса ))


З Цетинье ми направились на гору Ловчин де розташований мовзолей. Туди піднімається знову ж таки вузенька дорога-серпантин майже на саму вершину. Треба віддати належне Сергію, тому, що він чудово справився з цією "чорною трассою" )) Нас вразило те, що дорога на Ловчин дуже хороша, шкода, що у Львові немає таких доріг (( Так от по цій дорозі ми петляли близько години, аж поки не приїхали до пункту призначення. А потім ще 400 з лишнім сходинок вверх по тунелю в скалі - красиво, нічого подібного раніше не бачила ) На самій вершині, як я вже казала - мовзолей, на мій погляд, не надто красиво. Але я на тому узагалі не знаюсь, отже не мені судити. Туристи сюди приїжджають не на нього дивитись, а на вид, який відкривається з висоти 1660 метрів над рівнем моря. Звідси можна побачити все від Скадарського озера до Бока Которської затоки - це НАДЗВИЧАЙНО.




Здається, що ти сидиш на краю світу, а під тобою пропливають хмари, а ще нижче кораблі )) Куди не кинь оком - гори, на які падає тінь від хмар, а самі хмари ніби кудись поспішають - летять... Слова не передадуть цієї краси, всім, хто збирається до Чорногорії раджу приїхати сюди ))


Про Ловчин я зроблю окремий пост - фоторепортаж, бо малеької згадки про нього замало ))

Немає коментарів:

Дописати коментар